Свято Великодня

   Великдень - найдавніше християнське свято; головне свято богослужебного року. На теренах України святкувати Великдень, як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття, з прийняттям християнства. Обидва свята збігалися у часі (весна, рівнодення) і стосувалися відродження життя і надій. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, замінивши місцеві звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.
    Існує декілька легенд щодо виникнення назви свята. За однією з них назва "Великдень" ("Великий день") з'явилася аж наприкінці першого тисячоліття з приходом на українську землю християнства. Легенда говорить, що "Великдень називається так тому, що у той час, коли Христос народився, сильно світило Сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх треба сім зложити, аби був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері.
      А як розп'яли Христа - дні поменшали. Тепер лише царські ворота в церкві стоять  навстіж сім днів..."

Цікаві факти про Великдень, яких ви, можливо, не знали.
     
    Христове Воскресіння, як історичний факт, сталося на перший по суботі день, тобто у неділю.
Тому християни почали святкувати цей день - неділю. Для євреїв часів Ісуса число 8 (вісім) символізувало настання нових месіанських часів. Тому часто неділю у старохристиянських текстах називали і восьмим днем тижня, тобто месіанським. Великдень - Світлий празник Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа - є найстаршим і найбільшим християнським святом. На Великдень Христова Церква прославляє найголовніший історичний факт - Воскресіння Христове. Христове Воскресіння є фундаментом християнської віри, без Христового Воскресіння ані християнська проповідь немає жодного сенсу, ані християнська віра немає жодного смислу.
Зі святом Великодня!