26 січня 2017 року відбулося чергове засідання літературного клуба "Книжковий світ", яке було присвячено презентації книги
Валентини Михайлової "З Україною в серці".
Засідання почалося зі вступного слова Тетяни Мартиненко (голова ради клуба), в якому вона висловила подяку авторці за можливість вклонитися героям за їхний подвиг: "Ми незавжди встигаємо скзати слова подяки захисникам Вітчизни за подаровано нам мирне небо і солодкий сон в ночі..."
Книга Валентини Михайлової "З Україною в серці" -- художньо-публіцистичні портрети-нариси, які знайомлять читача з захисниками Вітчизни, учасниками АТО міста Запоріжжя. Автор розповіла про шлях становлення особистості кожного свого героя від дитинства до сьогодення, формування його світогляду, розкрила корені палкого патріотизму як основи мужності і героїзму.
Г. К. Власюк (член ради клуба) розповіла про окремі сторінки, які присвячуються безпосередній участі героїв у захисті суверенітету і незалежності нашої держави. Галина Кирилівна дуже щиро рзповіла про свої враження від книги в цілому, а також висловила своє захоплення Зайцевим Вячеславом Олексійовичем -- його мужністю і патріотизмом.
Денис Валерійович Бестужев -- герой книги і учасник АТО розповів як створювалася книга.
Н. М. Ласкова прочитала вірш, який написав Д. Бестужев.
Сторінка Пам'яті
Учасникам АТО, хто поклав життя
за волю народу, за долю України!
Хочу вклонитися у ноги
солдату, що поклав життя,
свої не оберав дороги,
обрала доля небуття.
За землю рідну, за родину,
спроможний витримати все.
За Україну, все ж єдину,
що, як завжди, понад усе.
Я вибачаюся, солдате,
за те, що мир не зберегли.
Ви взяли в руки автомати
та захистити нас змогли.
Там були "гради", "смерчі", танки,
підступний ворог та справжні друзі,
собака, кішка і обстріл з ранку,
останній бій у лісосмузі.
Ніхто не йшов на допомогу,
вас "не було там" вже напевно,
а ви тримали у двох дорогу,
та були впевнені, що не даремно.
Дошка пошани вже є на школі,
та майже вулицю назвали,
а там, в ромашковому полі,
ворожі пулі тебе дістали.
Тебе зустріли ми на колінах,
так зустрічають справжніх героїв,
Тобою пишається Україна,
але ж не кожен урок засвоїв.
Відкрити очі, чомусь не бачать,
що мають іншу в країні долю,
але нам хлопці цього не пробачать,
якщо ми втратимо свою волю.
Зустріч пройшла у дуже теплій атмосфері.
Валентини Михайлової "З Україною в серці".
Засідання почалося зі вступного слова Тетяни Мартиненко (голова ради клуба), в якому вона висловила подяку авторці за можливість вклонитися героям за їхний подвиг: "Ми незавжди встигаємо скзати слова подяки захисникам Вітчизни за подаровано нам мирне небо і солодкий сон в ночі..."
Книга Валентини Михайлової "З Україною в серці" -- художньо-публіцистичні портрети-нариси, які знайомлять читача з захисниками Вітчизни, учасниками АТО міста Запоріжжя. Автор розповіла про шлях становлення особистості кожного свого героя від дитинства до сьогодення, формування його світогляду, розкрила корені палкого патріотизму як основи мужності і героїзму.
Г. К. Власюк (член ради клуба) розповіла про окремі сторінки, які присвячуються безпосередній участі героїв у захисті суверенітету і незалежності нашої держави. Галина Кирилівна дуже щиро рзповіла про свої враження від книги в цілому, а також висловила своє захоплення Зайцевим Вячеславом Олексійовичем -- його мужністю і патріотизмом.
Денис Валерійович Бестужев -- герой книги і учасник АТО розповів як створювалася книга.
Н. М. Ласкова прочитала вірш, який написав Д. Бестужев.
Сторінка Пам'яті
Учасникам АТО, хто поклав життя
за волю народу, за долю України!
Хочу вклонитися у ноги
солдату, що поклав життя,
свої не оберав дороги,
обрала доля небуття.
За землю рідну, за родину,
спроможний витримати все.
За Україну, все ж єдину,
що, як завжди, понад усе.
Я вибачаюся, солдате,
за те, що мир не зберегли.
Ви взяли в руки автомати
та захистити нас змогли.
Там були "гради", "смерчі", танки,
підступний ворог та справжні друзі,
собака, кішка і обстріл з ранку,
останній бій у лісосмузі.
Ніхто не йшов на допомогу,
вас "не було там" вже напевно,
а ви тримали у двох дорогу,
та були впевнені, що не даремно.
Дошка пошани вже є на школі,
та майже вулицю назвали,
а там, в ромашковому полі,
ворожі пулі тебе дістали.
Тебе зустріли ми на колінах,
так зустрічають справжніх героїв,
Тобою пишається Україна,
але ж не кожен урок засвоїв.
Відкрити очі, чомусь не бачать,
що мають іншу в країні долю,
але нам хлопці цього не пробачать,
якщо ми втратимо свою волю.
Зустріч пройшла у дуже теплій атмосфері.
Комментариев нет:
Отправить комментарий