вторник, 24 июня 2014 г.

Конституція : від Пилипа Орлика до сьогодення

Через 300 років після першої спроби закріпити українську державність конституційно (здійснену Пилипом Орликом 1710 року) український народ нарешті має нагоду сказати остаточне "Так!" конституційному оформленню свого поступу від Київської держави Х століття до новітньої Української держави ХХI століття. І в такий спосіб мають бути закладені міцні конституційні підвалини на самому початку шляху до реальної свободи і демократії.
        Немає сумніву, що конституційне утвердження свободи для України буде здійснене на засадах  нової філософії державознавства. Йдеться, зокрема, про те, що наша держава виходитеме в усіх своїх діях із пріоритету социального буття людини, її свободи і природних прав, її честі і гідності, ставлячи загальнолюдські цінності над класовими. Йдеться також про те, що наша держава буде конституційно утверджена як правна, тобто така, що стає органом українського народу, визнаючи принцип верховенства права. Саме народ має визначити засади організації влади і механізм функціонування держави. Саме народ доручить державі в особі її органів влади виконувати ті загальні справи суспільства, які він не в змозі здійснювати засобами безпосередньої демократії.                                                                                 Дню Конституції, який ми відзначаємо 28 червня, присвячена книжкова виставка "Конституція : від Пилипа Орлика до сьогодення".                                                    
      










Анна Андреевна Ахматова (1889 - 1966)

     Сегодня мы отмечаем юбилей -  125-летие со дня рождения Анны Андреевны Ахматовой.
"Меня, как реку, суровая эпоха повернула", - писала Ахматова, имея в виду и жизненный свой путь и - неотделимо от него - путь литературный. Поэзия Ахматовой стала своего рода мостом, проложенным от классики девятнадцатого столетия к нашим дням. Но она не несла на себе ни налета старомодности, ни архаики. Анна Андреевна Ахматова не знала и нелепых крайностей модерна, показного новаторства. Ей всегда была присуща свежесть и острота видения, большая экспрессия, все многообразие художественных приемов и средств, выработанных искусством нашего века. И постоянные поиски, постоянное обновление при
непременной подлинности чувства.
        Наследие Ахматовой - от ранних ее стихотворений до "Поэмы без героя", до гражданственных стихов времен Отечественной войны и обширных лирических циклов "Седьмой книги" - уже осознается ныне как драгоценное достояние культуры.
 Отдав свыше пятидесяти лет литературному труду, Анна Ахматова понимала свою роль и значение в истории русской поэзии.                      К этой дате отдел абонемента предлогает  вниманию читателей книжную выставку, посвященную жизни и творчеству Анны Андреевны Ахматовой.            

          

четверг, 12 июня 2014 г.

ПРИРОДА - ЕКОЛОГІЯ -ЛЮДИНА

   На межі XX і XXI століть екологія перетворилась на одну з найважливіших міждисциплінарних наук, а проблема взаємодії людського суспільства та біосфери стала
головною проблемою сучасності. Напередодні третього тисячоліття перед людством постала
потреба суворо зіставляти й узгоджувати свою повсякденну діяльність із фундаментальними законами
життя на Землі. У цій ситуації надзвичайно важливо
для кожного бути у всеозброєнні екологічними знаннями.
    Актуальність проблеми полягає також у тому, що в
суспільстві, на жаль, переважає екологічна неосвідченість, тоді як життя вимагає науково обгрунтованих підходів та конкретних дій у справі
раціонального використання природних ресурсів,
охорони природи та примноження її багатств.
       Всезростаючий інтерес широкого кола громадськості до зазначених проблем зумовлює потребу  видання різноманітної навчальної та наукової
літератури.
5 червня світ відзначає "День охорони навколишнього середовища" і саме до цього свята відділ абонементу
 підготував книжкову виставку "Природа - Екологія- Людина".
Матеріали виставки охоплюють всі розділи сучасної екології, основи якої починають вивчати
 в середній школі і вона відповідає принципу прогресивного ускладення понять та нарощування інформативності.




пятница, 6 июня 2014 г.

В епіцентрі подій - журналіст

     Ще прабатьки стверджували : якщо усне слово розчиняється у повітрі, то написане залишається. Інколи навіки.
Писали на камені, на папірусі, на глиняних
дощечках, на бересті... В прадавні часи -
одиниці, сьогодні - мільйони. А найбільше -
письменники і журналісти !
Видатний дослідник слова, українець за
походженням, Козак Луганський (псевдонім
В. І. Даля) назвав журналістику дуже образно - "терміновою словесністю". Інший відомий
українець М. В. Гоголь писав : "У кожнім слові безліч простору, кожне слово неосяжне". А славетна Леся Українка сумувала з приводу того, що слово "не гострий, безжалісний меч, той, що стина вражі голови з
плеч". Але можна сміливо заявити : слово " в руках Майстра" стає грізною зброєю. Воно може
боляче вразити. Може вилікувати. Може й доленосний шлях відкрити.
Та головне покликання журналіста - донести до людей подих сучасності, розкрити характерні
риси конкретної дійсності, завжди бути у самому епіцентрі подій, у найгарячіших точках нашого життя-буття.
Серед журналістів 60-х років була популярною пісня, в якій є рядки : "Троє суток шагать, троє
 суток не спать, ради нескольких строчек в газете...". Зараз таких "розкошів" не дозволить собі жодна редакція. Сучасні засоби зв'язку, Інтернет-технології диктують інші підходи і терміни :
журналіст має  швидко осмислити факт і оперативно передати матеріал у своє видання. А ще,
крім уміння володіти словом, журналіст має водночас бути й політиком, і дипломатом, і
психологом в одній особі, добре знати проблеми і економіки і суспільного життя.
У "муках слова", за визначенням Надсона, народжуються твори усіх жанрів. Автори публікацій
інколи висвітлюють ту чи іншу подію з діаметрально протилежних точок зору, висловлюючи
або передаючи власне ставлення до неї. І це зрозуміло : без свободи слова, без особистої думки, власного погляду на подію не може бути цивілізованого суспільства, не може бути
демократії !

вторник, 3 июня 2014 г.

29.05.2014 року пройшло чергове засідання літературного клуба "Книжковий світ".
Засідання було присвячено творчості  відомих
українських письменниць Люко Дашвар і Ірен Роздобудько.
Зі вступним словом виступила завідувачка відділу абонемента В. І. Шпилева. Потім
Л. М. Брова (постійний член клуба) дуже докладно зупинилась на творчості Л. Дашвар.
Після цього члени клуба були залучені до дискусії стосовно окремих творів. Наприкінці обговорення провідний фахівець
 Мартиненко Т. В.
ознайомила членів клуба з останнім романом Л. Дашвар "На запах м'яса".
Друга частина засідання літературного клуба була прісвячена творчості І. Роздобудько. Бібліотекар відділу абонемента Н. Л. Приймаченко ознайомила присутніх з новим романом письменниці "ЛСД" (ліцей слухняних дружин). Після обговорення  присутнім було запропоновано два трейлера ( екранізація творів І. Роздобудько : "Осенние цветы" , "Пуговица").
На засідання клуба було запрошено запорізьку авторку В. Баранник, яка ознайомила присутніх зі своєю творчістю .
Наступна зустріч членів відбудеться у вересні. Запрошуємо всіх бажаючих.