Великдень відноситься до тих свят, дата яких міняється кожного року, визначеної немає. У перекладі з давньоєврейської мови "Пасха" - "проходження повз, позбавлення". Інші назви цього свята: Світле Воскресіння, Христов день.За переконанням православних віруючих, Великдень пов'язаний із воскресінням Ісуса Христа, а отже, символізує перемогу добра над злом і світла над пітьмою. Христове Воскресіння стало своєрідним свідченням того, що Ісус Христос - це істиний Спаситель, оскільки він переміг смерть, воскреснувши. І цим він дав
надію всім віруючим людям, власне, зробив людей переможцями смерті, адже, відповідно до заповідей Святого Письма, кожна людина протягом праведного свого життя може заслужити право на власне безсмертя. Божественній славі Сина Божого та величі світлого Великодня відповідає особлива урочистість, із якою проводиться богослужіння як у перший день Великодня, так і протягом усього святкового тижня.
Після свого воскресіння Ісус Христос перебував на землі ще протягом сорока днів. У цей період він з'являвся святим апостолам і навчав їх Божественної мудрості. Тому Великодні свята й тривають протягом сорока днів.
Чому Великдень - це такий великий день за народними уявленнями ? Давні легенди кажуть, що того дня, коли Ісус Христос народився, день був такий довгий і ясний, що дорівнював аж сімом сучасним дням. Ось така одна з народних версій походження назви цього свята.
Отже саме до цього великого свята відділ абонементу підготував книжкову виставку "З Великоднем". Усіх бажаючих ми запрошуємо приєднатися до святкування ! А на передодні, у вівторок, був проведений майстер-клас, присвячений мистецтву писанкарства. За народним віруванням, ту писанку, яку ви отримали першою на Великдень, слід зберегти, оскільки вона має чарівну силу - зберігає від злого ока, може запобігти або й припинити пожежу. Народ вірить, що в тому разі, якщо всю великодню службу вистоїш у церкві з крашанкою, то вона матиме дуже довгий "термін придатності" - не зіпсується навіть через багато років. Звичай робити писанки та крашанки виник у нас в Україні дуже давно. У вісімдесятих роках XIX століття, при розкопках Кривушанської могили археолог Уваров знайшов глиняні яйця. Такі ж яйця знайшов у 1908 році і Хвойко при розкопках на Полтавщині. Крім того, вчені порівнювали орнаменти на посудинах, що були знайдені при археологічних розкопках, з найстарішими орнаментами писанок і довели, що звичай розмальовувати писанки походить у нас на Україні ще з передхристиянських часів.
Найстаріший орнамент на писанках подекуди зберігається ще й досі. Він переважно геометричний: трикутники, кола, сорококлинці, сорок гілок тощо. Все це - знаки різних ритуалів або священні числа. В наш час в орнаментах писанок шукають не тільки історичного змісту, а й мистецтва. Тепер, крім традиційних, зустрічаються на писанках і нові, мистецьки досконаліші орнаменти.
надію всім віруючим людям, власне, зробив людей переможцями смерті, адже, відповідно до заповідей Святого Письма, кожна людина протягом праведного свого життя може заслужити право на власне безсмертя. Божественній славі Сина Божого та величі світлого Великодня відповідає особлива урочистість, із якою проводиться богослужіння як у перший день Великодня, так і протягом усього святкового тижня. Після свого воскресіння Ісус Христос перебував на землі ще протягом сорока днів. У цей період він з'являвся святим апостолам і навчав їх Божественної мудрості. Тому Великодні свята й тривають протягом сорока днів.
Чому Великдень - це такий великий день за народними уявленнями ? Давні легенди кажуть, що того дня, коли Ісус Христос народився, день був такий довгий і ясний, що дорівнював аж сімом сучасним дням. Ось така одна з народних версій походження назви цього свята.
Отже саме до цього великого свята відділ абонементу підготував книжкову виставку "З Великоднем". Усіх бажаючих ми запрошуємо приєднатися до святкування ! А на передодні, у вівторок, був проведений майстер-клас, присвячений мистецтву писанкарства. За народним віруванням, ту писанку, яку ви отримали першою на Великдень, слід зберегти, оскільки вона має чарівну силу - зберігає від злого ока, може запобігти або й припинити пожежу. Народ вірить, що в тому разі, якщо всю великодню службу вистоїш у церкві з крашанкою, то вона матиме дуже довгий "термін придатності" - не зіпсується навіть через багато років. Звичай робити писанки та крашанки виник у нас в Україні дуже давно. У вісімдесятих роках XIX століття, при розкопках Кривушанської могили археолог Уваров знайшов глиняні яйця. Такі ж яйця знайшов у 1908 році і Хвойко при розкопках на Полтавщині. Крім того, вчені порівнювали орнаменти на посудинах, що були знайдені при археологічних розкопках, з найстарішими орнаментами писанок і довели, що звичай розмальовувати писанки походить у нас на Україні ще з передхристиянських часів. Найстаріший орнамент на писанках подекуди зберігається ще й досі. Він переважно геометричний: трикутники, кола, сорококлинці, сорок гілок тощо. Все це - знаки різних ритуалів або священні числа. В наш час в орнаментах писанок шукають не тільки історичного змісту, а й мистецтва. Тепер, крім традиційних, зустрічаються на писанках і нові, мистецьки досконаліші орнаменти.
Комментариев нет:
Отправить комментарий